Зазначення в заповіті важливіше за родинні зв’язки

Розглядаючи суперечку, що виникла через спадщину, суд повинен звертати увагу не на родинні відносини, а на прізвища, зазначені у заповіті. На цьому наголосив Апеляційний суд Житомирської області у постанові від 29.01.2018.

Помираючи, власниця майна заповідала надбане своєму внукові, вказавши слово «унук» у заповіті. Після відкриття спадщини і видачі спадкоємцю свідоцтва про право на неї, родичів обурило те, що родинні зв’язки померлої та особи, яку вона назвала своїм «унуком», є сумнівними.

Мати парубка не зазначила сина заповідачки в якості батька своєї дитини під час її народження. Лише після загибелі чоловіка вона звернулась до суду, аби той встановив факт родинних відносин, а саме, що померлий є батьком хлопця. Суд першої інстанції батьківство визнав, а от апеляційний суд вердикт скасував, а саму заяву залишив без розгляду, пославшись на те, що в ній вбачався спір про право. Тож документа, який би підтверджував те, що отримувач спадщини має родинні зв’язки із сином померлої, тобто є її внуком, відсутні.

Ображені родичі звернулись до суду, аби оскаржити право хлопця на майно бабці. Зважаючи на недоведеність родинних зв’язків між заповідачем та спадкоємцем, суд

позов задовольнив. Отримувач спадщини оскаржив цей вердикт в апеляційному порядку.

Вивчивши матеріали справи, у постанові № 296/1159/15-ц апеляційний суд зважив на те, що належність померлій спадкодавиці майна за її життя не спростована. Заповіт є чинним. А наявність чи відсутність родинних стосунків зі спадкоємцем правового значення не має та не може свідчити про відсутність у відповідача права на спадкування. Тож апеляційна скарга задоволена в повному обсязі.

Посилання: http://zib.com.ua/ua/131788-zaznachennya_v_zapoviti_vazhlivishe_za_rodinni_zvyazki.html