Щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності по-новому (роз’яснення від редакції журналу «Довідник кадровика»)

Які дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися до державних службовців? Які органи їх застосовують? Хто має входити до складу дисциплінарної комісії?

Притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності по-новому (розяснення від редакції журналу «Довідник кадровика»

1 травня 2016 року набув чинності Закон № 889 (крім окремих його положень), який за своїм змістом є новим законом, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка має функціонувати в інтересах держави і суспільства в умовах проведення реформ в Україні.

Закон № 889 регламентує питання дисциплінарної відповідальності державних службовці, яким визначено:

— підстави дисциплінарної відповідальності державних службовців;
— органи, що застосовують дисциплінарні стягнення;
— види дисциплінарних стягнень;
— порядок їх застосування, оскарження та зняття.

Варто зазначити, що до набуття чинності Закону № 889 питання дисциплінарної відповідальності державних службовців регулювалися загальними нормами законодавства про працю України. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 3723 полягали лише в тому, що до них, окрім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України, могли застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

— попередження про неповну службову відповідність;
— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Частиною другою статті 140 КЗпП передбачено, що до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного й громадського впливу.

Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до загального кола працівників може бути застосовано лише один із таких заходів стягнення:

1) догана;
2) звільнення.

Разом із тим законодавством, статутами й положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Зокрема, статтею 66 Закону № 889 передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до державних службовців, а також визначено умови їх застосування залежно від вчиненого державним службовцем дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889 до державних службовців може застосовуватися один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.

Зауваження, догана й попередження про неповну службову відповідність є дисциплінарними стягненнями особистого немайнового характеру. Вони полягають у негативній оцінці й засудженні поведінки державного службовця в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний примусити державного службовця в подальшому належним чином виконувати свої службові обов’язки. В окремих випадках зазначені дисциплінарні стягнення можуть бути передумовою для звільнення  державного службовця або позбавлення його певних матеріальних благ (премій, заохочень тощо).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення, яке допускається лише у випадках визначених частиною 5 статті 66 Закону № 889.

Варто зазначити, що поняття «дисциплінарне стягнення» вужче, ніж поняття «заходи дисциплінарного впливу». Дисциплінарними стягненнями є лише ті заходи, які зазначені в статті 147 КЗпП та, відповідно, у частині 1 статті 66 Закону № 889. Інші заходи, такі як позбавлення премії, передбаченої системою оплати праці, є заходами впливу, а не стягненнями.

Частиною 1 статті 63 Закону № 889 передбачено, що керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Порядок утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження

Частиною 1 статті 68 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарні провадження ініціює суб’єкт призначення.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру й тяжкості вчиненого державним службовцем дисциплінарного проступку відповідно до статті 69 Закону № 889 утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорії «А», є комісія з питань вищого корпусу державної служби (п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону № 889), яка утворюється в порядку, встановленому статтею 14 Закону № 889.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби в кожному державному органі. Вона діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації — представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Докладніше про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності читайте в № 12, 2016 журналу «Довідник кадровика»