Зі святом Перемоги!!!

Прийміть щирі вітання зі світлим і радісним святом – Днем Перемоги!

Стежками минулої війни …

            Дорогі земляки ! Шановні ветерани Великої Вітчизяної війни ! З кожним днем усе далі від нас священна дата  - День Великої Перемоги.   68 років ми відзначаємо це свято  як символ радості і скорботи, пам’яті і безсмертя, як символ дружби народів, які в ім’я життя  і майбутнього власною кров’ю захищали кожний клаптик нашої рідної землі.

            Давно відгриміли залпи війни… Суворий час Великої Вітчизняної став надбанням історії. Та хоч би скільки ще минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація – у цей день країна вклонятиметься вам, солдати Перемоги.

09 травня  ми згадуємо тих, чиє життя забрала війна. Тих, хто поліг у кривавому бою, хто після Перемоги помер від ран, хто не дожив свого віку, не долюбив, так і не побачив своїх ненароджених дітей. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Низько вклоняємося та складаємо глибоку шану Дітям війни, які на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з руїн.

            Святий обов’язок сучасних і прийдешніх поколінь – не забути, якою ціною здобуто Перемогу. Для нас, подвиг військового покоління - це абсолютний еталон служіння ідеалам свободи, справедливості та добра – це суміш печалі й радості, пов'язаних зі спогадами буремних років війни, з весною, народженням та розквітом нового життя.

7 травня з нагоди святкування та 68-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулася зустріч колективу Чорнухинського районного суду Полтавської області з Миргородським Іваном Герасимовичем, 25.01.1927 року народження, жителем                   с. Загребелля Чорнухинського району – ветераном війни, який лишився на території Чорнухинського району одним із небагатьох учасників Радянсько-японської війни 1945 року – частини Другої світової війни та Війни на Тихому океані, також відомої як Битва за Маньчжурію або Маньчжурська операція.

Зустріч відкрив голова Чорнухинського районного суду Орел Іван Іванович, який ознайомив присутніх з головними подіями життєвого шляху почесного гостя.

Не зважаючи на досить поважний вік (86 років), І.Г. Миргородський розповів про славні й трагічні сторінки війни, про страшну ціну, яку заплатив радянський народ за перемогу, про свої враження від такої далекої, але в той же час близької нам теми, як Велика Вітчизняна війна, зокрема про перші дні окупації восени 1941 року його рідного села фашистськими загарбниками, котрі, щоб виявити бійців Червоної Армії, запальними кулями підпалювали оселі його земляків. В результаті таких варварських дій, цілі кутки рідного Загребелля були спалені вщент. Домівка Миргородського І.Г., разом з усім майном і документами, згоріли у вогні.

Після визволення Чорнухинщини від окупантів, він, разом із своїми ровесниками, проходив військову підготовку в с. Вороньки. 2 грудня 1944 року був призваний до лав Червоної Армії. В цьому ж місяці, до місця призначення для подальшого навчання, їхали на відкритих платформах. Подальшу військову підготовку проходили в Сибіру в зимові місяці. Не вистачало одягу, їжі, багато солдат, які обморозили ноги, були демобілізовані. Перемогу у Великій Вітчизняній війні зустрів у поїзді, який доставляв солдат на війну з Японією. З 10 серпня 1945 року приймав участь у бойових діях на території Маньчжурії з японськими військами. Через декілька днів був поранений осколками ворожої міни. Близько 7-ми місяців знаходився на лікуванні в госпіталях, але не всі осколки вдалося дістати лікарям з його тіла. Був нагороджений медаллю «За відвагу», яку отримав в 1946 році в Чорнухинському військкоматі.. 

Колектив з неприхованою цікавістю спілкувались з ветераном. Наприкінці зустрічі- сфотографувалися напам’ять.

            Значення 9 Травня найкраще розуміють ті, хто під зливою бомб і куль ішов в атаку на ворога, кого вели до крематоріїв у концтаборах, над ким проводили нелюдські досліди у фашистських лабораторіях, хто дочекався і хто не дочекався повернення з війни синів, дочок, чоловіків, дружин, братів, сестер…

За післявоєнні роки наші ветерани, незважаючи ні на що, не збайдужіли до свого минулого, не розгубили в пам’яті найменших вражень, почуттів і пристрасті, з якими ходили в атаки, розвідки, визволяли кожну п’ядь рідної землі. 

Давайте ж усім миром зробимо так, щоб нинішні і прийдешні покоління завжди пам’ятали подвиг тих, хто поліг, визволяючи рідну землю, хто повернувся переможцем. Пам’ять потрібна полеглим, живим потрібна увага.

            Нехай завжди буде мир у світі, нехай ніколи земля не здригається від вибухів бомб, не проливається людська кров.

Нехай доброта і злагода панують на планеті, творча праця на загальне благо об’єднує нас в ім’я майбутнього!

            Хай завжди зігріває наші серця і світить у віках священний вогонь Великої Перемоги!

Помічник заступника голови

Чорнухинського районного суду                                                                 З.П. Жовнір